Ми - останнiй вагон, який не вмiстився пiд арку вокзалу,
ще не вiдмитий вiд слiдiв старих вуличних пожеж.
Якщо хочеш до нас, пробивайся крiзь дощ,
пробивайся крiзь снiг, якщо хочеш iз нами за стiл.Знаю, що можна танцювати на крижинi чи ночувати у жерлi вулкану ( Read more... )

Василь Махно

КАПЕЛЮХ НІКІТИ СТЕНЕСКУ

Чорний капелюх Нікіти Станеску нагадує чорного птаха
який вилетів з гнізда квашеної капусти його мови
і кружляє над головами поетів

Радомир Андрич носить цей капелюх - наче дзбан води у пустелі ( Read more... )

15

проталкиваю руку
вглубь сна
как в рачью нору
жду пока стихотворение
не схватит клешнями за пальцы
и тогда осторожно
вытягиваю его наружу

22

вот ночь
держит в руках
ледяные бивни
вот день
как проросшее солнце

мы переходим вброд
сиротливую реку
ты говоришь мне
кончилось время
и началось другое

30поэты как поэты ( Read more... )